Наталя прийшла на роботу, поправила зачіску, підфарбувала губи й зібралася працювати, як раптом задзвенів її телефон. – Привіт, мамо, – сказала Наталя у слухавку. – Як справи, чого так рано дзвониш? – Доню, справа термінова! – раптом вигукнула Ірина Петрівна. – Скажи йому, що зі мною так розмовляти не можна! – Мамо, кому йому? – запитала Наталя. – Василеві своєму! – вигукнула мати. – Кому ж іще?! – І ж що зробив мій чоловік? – поцікавилася Наталя. – Він відмовився до мене приїхати! – сказала Ірина Петрівна. – А справа дуже термінова. – І що ж там таке термінове? – Ірина не розуміла, що відбувається

Наталя прийшла на роботу, поправила перед дзеркалом зачіску, підфарбувала губи і зібралася працювати, як раптом задзвенів її телефон. Дзвонила її

Читати далі

Правда, висловила своє «фі» з приводу відсутності свіжого ремонту, але Микола швидко припинив ці обурення дочки. – Ти, Лара, просто інші орендовані квартири не бачила. Здають однокімнатні-двокімнатні з бабусиним ремонтом, а грошей деруть, як за апартаменти.

— Не підвищуй на мене голос! — заявила падчерка, — ти живеш у будинку мого батька, на всьому готовому, і

Читати далі

Михайло посадив свою наречену Аллу в таксі, а сам швидко повернувся додому. – Мамо! – гукнув він з коридору. – Ну, як тобі Алла?! Софія Андріївна прибирала зі столу, і зробила вигляд, що не почула сина. Михайло, зайшов у кімнату. – Мамо, то що скажеш? Правда, Алла чудова!? – усміхнувся Михайло. – Ой, не знаю синку, – Софія Андріївна уважно подивилася на сина. – Взагалі, я проти, щоб ти з нею одружився! Тим більше після того, що вона сьогодні зробила! – В сенсі проти?! І що такого Алла зробила?! – Михайло здивовано дивився на матір, не розуміючи, що відбувається.

Михайло посадив свою наречену Аллу в таксі, а сам швидко повернувся додому. – Мамо! – гукнув він з коридору. –

Читати далі

Катя приїхала додому в село на різдвяні свята. Вона вчилася в місті і її не було пів року. Мати зустріла Катю прохолодно, наче й не чекала на неї… Дівчина розглядала будинок, де виросла. Все змінилося – нові шпалери, меблі теж нові… А мати завжди копійки рахувала, та й їй надсилала зовсім мало. – Мамо, а ти ремонт зробила? – здивовано запитала Катя. – Сама? Могла б і мене почекати, я допомогла б… – А я не одна! – раптом заявила мати. – Наймала когось? – все дивувалася Катя. – Це ж дорого! – Живу я не одна! – раптом сказала та. – Як не одна? – Катя застигла, нічого не розуміючи.

Катя приїхала додому в село на різдвяні свята. Вона вчилася в місті і її не було пів року. Мати зустріла

Читати далі

Аліна приїхала у кафе чим раніше. Жінка сіла за столик і почала чекати свого чоловіка Дениса. – Ох зараз я тебе застану на гарячому! – думала вона. – Ну постривай у мене… Кафе було тихе, вся така романтична обстановка, а головне людей мало. Аліна чекала в напрузі. Ближче до призначеного часу нарешті двері в кафе відкрилися і в кафе зайшов… Давній друг Дениса – Борис. – Оце зустріч! – здивувалася Аліна. Борис підійшов до неї і здивовано сказав: – Аліно, а ти що тут робиш? У мене тут призначено побачення з таємничою незнайомкою. Аліна не змогла стриматись і розреготалася

П’ятнадцять років сімейного життя пролетіли, як мить, і Аліна, озираючись назад, дивувалася. – Коли встиг час відрахувати цей проміжок нашого

Читати далі

У Сашка був ювілей. За великим столом на дачній веранді зібралась велика родина. Поруч із Сашком сиділа його дружина Ніна, а далі – сини Денис та Славко із дружинами Настею та Іриною, два онуки – Вадим та Олексій і онука Соня. Першим взяв слово Сергій – друг Сашка. – Сашко, я говорити довго не люблю! За тебе, друже! Коли поряд такі люди, починаєш вірити в добро. Одним словом, будь здоровий, найкращий друже мій, Сашко! – Чула, що про діда Сашка говорять? – сказав тихенько Вадим Соні. – І що ж? – Соня застигла від здивування

Сашко був невисокий. У школі на лінійці він був останнім, навіть усі дівчатка були вищими. Тому школу Сашко терпіти не

Читати далі

Коли Ніну окликнув Микола, вона вже два місяці була в розлученні. Почувалася вона не дуже, сильно сумувала за чоловіком і переживала, як він там. А тут незнайомий хлопчик назвав її “мамою”, серце у Ніни вистрибнуло з грудей. -Що сталося, малюк, ти загубився? -Ласкаво запитала вона.

Щасливе дитинство Миколки закінчилося в п’ять років. Коли одного разу батьки не прийшли забирати його з садочка. Всіх дітей вже

Читати далі

Так і сказав лікар. І тут Оля захотіла забрати дівчинку додому: адже в будь-якій справі, що стосується дитини, вирішальне слово завжди залишається за матір’ю.

— Навіщо ти її взагалі забирала? — лютував чоловік, киваючи на новонароджену дочку, що лежала в ліжечку. — Тобі ж

Читати далі

У Олега теж були діти – Сашко та Максим. Але жили вони в місті, і приїздили нечасто. Бабуся їх любила по-своєму, але це відчуття було інше: вона завжди трохи бурчала, що вони «невиховані», «грубі», «тільки телефон у руках».

У Марії Степанівни було двоє дітей – син Олег і дочка Наталя. У Наталі двоє діточок: Оленка та Іванко. Вони

Читати далі